Від початку повномасштабної війни в Україні тисячі біженців, що знайшли прихисток у Польщі отримували і надалі отримують необхідну допомогу – речі першої необхідності, ліки, продукти харчування, житло, психологічну допомогу, доступ до освіти, медичних послуг та ринку праці. З перших днів прибуття до Польщі українців, що рятувалися від війни, інституції культури блискавично приєдналися до процесу допомоги у якості волонтерів, часом залишаючи в стороні свою основну місію. У першу чергу необхідно було забезпечити тих, хто втікав від війни речами, необхідними для життя.
Останні місяці змінили повсякденне життя польського суспільства, яке, приймаючи гостей з України та відкриваючись на їх потреби, активно бере участь у процесі адаптації та інтеграції нових мешканців польських міст. Культурні установи пропонують ширший спектр культурних та освітніх заходів, які залучають емігрантів до польського соціального та культурного життя.
З часом зростає потреба ретельного переосмислення шляхів реалізації громадської місії, яку виконують інституції культури. У новому багатокультурному середовищі механізми співпраці, що існували раніше, виявляються менш ефективними. Очевидною є необхідність створення нових шляхів до взаєморозуміння і комфортного проживання поряд з представниками інших культур. Проведені інституціями культури дослідження дають інформацію про проблеми та виклики, а також про можливості та перспективи, які створює ця несподівана нова ситуація, як для емігрантів, так і для суспільства, що їх приймає.
Організована нами конференція покликана створити сприятливі умови для обміну досвідом та думками щодо майбутньої співпраці польських та українських інституцій культури та взаємного пізнання культур. Ми хочемо об’єднати зусилля, щоб спільно реагувати на виклики та разом створювати новий культурний ландшафт – доступний і дружній для всіх. Тільки спільними зусиллями ми можемо створити сприятливі умови для знайомства з новою культурою, побудови взаєморозуміння та доброї співпраці заради спільної мети – відкриття культурного простору для всіх її творців та учасників.
Серед іншого ми поговоримо про:
створення умов, сприятливих для впровадження в наше життя елементів культури та традицій іншої країни, задля збагачення наших знань та чуйності;
способи уникнути пастки національних стереотипів;
елементи культури, які викликають найбільшу цікавість, і про те, як включити їх у організацію культурних заходів, однаково цікавих як для польської, так і для української аудиторії.
На ці та інші теми дискутуватимуть представники інституцій культури Польщі та України, інформаційних порталів, фундацій, що організовують культурні заходи, спеціалісти у сфері культурної освіти, представники неурядових організацій, навчальних закладів, волонтери та активна молодь.
Вступна промова Чи знаємо ми одне одного? Культура і культурні відносини заради спільної безпеки – Володимир Шейко, генеральний директор Українського Інституту
Дискусійна панель
Новий культурний ландшафт – виклики, можливості, ризики
Про відкриття культурного простору до нової реальності та створення умов для порозуміння та доброї співпраці між польським та українським культурним середовищем говоритимуть: проф. Януш Муха – Гірничо-Металургійна Академія в Кракові (AGH) та Університет в Білостоці, Агата Вонсовська-Павлік – директорка Міжнародного Центру культури в Кракові, Надія Мороз-Ольшанська – президент Фундації масових видовищ, Домініка Кавалерович – директорка Вроцлавського Інституту культури, Іван Кислощук – головний редактор порталу UAinKrakow.pl. Модерує: Йоанна Орлік – директорка Малопольського Інституту культури в Кракові.
Обідня перерва
Робота в тематичних групах – дискусії, модеровані польськими та українськими експертами:
Після конференції для всіх бажаючих відбудеться екскурсія по тимчасовій виставці під назвою «Особистe. Театральні костюми Кантора». Екскурсію проведе куратор Богдан Ренчинський.
Організація культурних заходів
Ми будемо говорити про те, чи концерт, фестиваль, презентації книжок є заходами, які можуть бути нагодою для зустрічі польської та української громад. Якщо так, то як це зробити? Чи національність визначає інтерес до події? А може, справа в чомусь іншому?
Психологічна підтримка людей, які раптово опинилися в іншій країні. Подолання страху перед новою культурою
Дискусія про вихід з ізоляції за допомогою місцевої культури та залучення біженців до культурних заходів як спосіб адаптації та стабілізації в нових умовах. Ми будемо шукати відповіді на такі питання: Як спілкуватися з психічно травмованими людьми? Чи допомагає культура полегшити/пережити травму? Які мультикультурні види діяльності допомагають в адаптації та реінтеграції?
Одним голосом, різними мовами. Спільне інформування про події для дво- і мультикультурної аудиторії
Ми запрошуємо вас поговорити про ефективну комунікацію, просування та інформацію в дво- і багатокультурному середовищі. Разом поміркуємо, як інформувати про події, щоб інформація дійшла до потрібних адресатів/аудиторії? Якими мовами має бути підготовлена інформація та які канали зв’язку потрібно використати? Ми розраховуємо на мозковий штурм і обмін ідеями та досвідом.
Польсько-українські кліше та стереотипи – чи можуть вони бути корисними для побудови культурних мостів?
Метою цієї групи буде пошук підказок, корисних для формування взаємних знань один про одного – поляків та українців – на основі польсько-українських кліше та стереотипів. Що ми знаємо один про одного, які міфи керують нашими стосунками? Як можна використовувати міфи та фантазії для побудови культурних мостів, які зміцнюють наші стосунки?
Адаптація дітей та молоді з України в Польщі
Обговорення умов навчання та специфічної ситуації, в якій опинилися різні групи дітей та молоді: учні польських шкіл, дистанційної участі в українському онлайн-навчанні та ті, хто опинився поза освітньою системою. Ми поговоримо про те, як заклади культури можуть допомогти їм у процесі адаптації до нових умов та підтримати їх відчуття безпеки.
Запис
Доповідачі
Томаш Адамський
Випускник соціології Ягеллонського університету та європейських студій в Університеті Ексетера. Дипломат, експерт у сфері публічної та культурної дипломатії. Працював у Білорусі та Україні. У Малопольському Інституті Культури в Кракові очолює групу з навчання та дослідницької діяльності. Займається проєктами культурної спадщини, міжнародним співробітництвом, тренінгами та стратегічним консультуванням культурних інституцій.
Лілія Андреєва
Психолог, психотерапевт. Народилася у Львові. У Кракові живу і працюю майже 7 років. Веду приватну практику. Працюю координатором у Центрі психологічної допомоги мігрантам від фундації Зустріч.
Магістр психології, нострифікована у Польщі. Член Польської організації Гештальт-терапії, Член Європейської Асоціації Гештальт-терапії. Супервізор у процесі навчання.
Марта Хланда
Керівник групи реклами й маркетингу в Малопольському інституті культури в Кракові. За освітою та захопленням PR менеджер та фахівець із соціальних комунікацій. Закінчила етнологію та культурну антропологію в Ягеллонському університеті та соціологію за спеціалізацією «медіа та соціальна комунікація» в Гірничо-Металургійній Академії в Кракові. Понад 18 років займається рекламою та PR. Перший професійний досвід вона отримала в міжнародній корпорації, потім у команді реклами Національного музею в Кракові та громадських організаціях, де займалася рекламою та навчанням у сфері комунікації та формування іміджу. Поза роботою – радник району I Старе місто, де очолює комітет із соціальної комунікації та реклами та редагує Районний бюлетень.
Галина Чуба
Народилася у Львові, понад 20 років живе у Кракові, працює в Ягеллонському університеті. Веде заняття з комунікації, зокрема міжкультурної комунікації, мультикультуралізму та мовної політики. Співпрацює з організаціями, які допомагають українським мігрантам та біженцям у Польщі, у тому числі викладає польську мову. У приватному житті любителка гірських походів та італійської кухні.
Катажина Дзіґанська
Випускниця кінознавства Ягеллонського університету. У МІКу з 2006 року. Займається культурною освітою.
Координаторка освітніх проєктів, реалізованих у попередні роки МІК: «Акведук», «Synapse – програма розвитку культурної освіти в Малопольщі», «InHerit» — присвячена питанням інтерпретації спадщини. У 2016-2021 роках відповідала за координацію загальнопольської програми «Дуже молода культура – Малопольська». Нині контролює та координує роботу двох міжнародних проєктів: «Youth Learning Through Arts» та «Мистецтво жити – зміцнення
через культурну освіту». YLTA – проєкт, орієнтований на дітей та молодь і скерований на розробку нових методів освіти через мистецтво та застосування їх у різних сучасних соціальних та мистецьких контекстах. «Мистецтво жити…» – це проєкт, у якому ми обговорюємо між іншим те, як війна та пандемія впливають на молодь у Німеччині, Польщі та Україні та яке місце має культурна освіта в контексті сучасних криз.
Домініка Кавалерович
Випускниця факультету культурології Вроцлавського університету. Закінчила післядипломний курс для менеджерів культури «Академія Лідерів Культури», який проводить Краківський економічний університет за участі професора Хауснера. Ще зі студентських років активно співпрацювала з неурядовими організаціями Вроцлава. З 2012 року працювала в офісі „Культурної столиці Європи Вроцлав 2016” як керівник відділу ініціатив, а з 2018 по 2021 рік як директорка, відповідальна за проєкт Культурний Простір Вроцлава. З лютого 2022 року очолює наймолодшу інституцію культури, Вроцлавський інститут культури – інституцію нового типу, яка підтримує ініціативи мешканців міста та практиків культури, спільно розвиває компетенції, створює мережі співпраці та організовує заходи, які є результатом творчих експериментів.
Пьотр Кнась
Закінчив етнологію та європейські студії в Ягеллонському університеті та післядипломну освіту у сфері соціальної економіки в Краківському економічному університеті. Співробітник Малопольського Інституту культури в Кракові, де проводить дослідження та аналіз сфери культури. Член Асоціації культурних аніматорів Forum Kraków та партнерства заради культурної освіти в Малопольщі, що займається культурною освітою та культурною анімацією. Проводить семінари та тренінги, пов’язані з тематикою менеджменту у сфері культури, діагностики та локальних досліджень, соціальної участі, розвитку культурних компетенцій.
Олена Колтунович
Громадська діячка, засновниця освітніх та культурних проєкт в Україні, засновниця фундації «Єднощь» (Польща), видавець, психолог, авторка освітніх програм для підлітків та дорослих.
Іван Кислощук
Головний редактор порталу «UAinKrakow.pl» та координатор комунікаційної групи коаліції «Відкритий Краків». Як журналіст співпрацював серед іншого з виданнями «Nasze Słowa», «KulturaEnter», «Medialab.Online». У 2019-2020 роках координатор літературної частини фестивалю «Україна в центрі Любліна». Випускник спеціальності «Медіавиробництво» Університету Марії Кюрі Склодовської в Любліні, де отримав можливість навчатися безкоштовно як переможець міжнародного конкурсу «Таланти в УМКС». Учасник багатьох освітніх програм, серед яких: «Інкубатор ініціатив емігрантів та меншин», «Програма соціального лідерства», «EU Study Days in Ukraine».
Ольга Менько
Голова правління Фундації Польсько-Український Інститут, засновниця UAinKrakow.pl, Амбасадорка мультикультурності міста Кракова. Українка, яка проживає в Польщі. Журналістка, громадська діячка. Координаторка проєктів у “Szlachetna Paczka”.
Надія Мороз-Ольшанська
Українка, голова Фундації масових видовищ, викладач Ягеллонського університету, громадська діячка, менеджерка культури, режисерка, випускниця післядипломної освіти з культурної дипломатії Ягеллонського університету. Магістр Краківської академії ім. А. Ф. Моджевського та Академії Ignatianum у Кракові зі спеціалізації міжкультурний діалог, спеціальність культурологія. Випускниця Кримського університету культури, мистецтв і туризму за спеціальністю «постановник масових культурних заходів і фестивалів». Також має педагогічну освіту. Засновниця молодіжного театру-студії «І по всьому!» (Полтава, Україна). Учасник та модератор зустрічей та семінарів Платформи співпраці з інтеграції (Варшава, Польща). Засновниця і директорка Міжнародного фестивалю українського театру «Схід-Захід». Керівник польсько-українського театрального гуртка «RAZEM» студентів Академії Ignatianum у Кракові. Модератор панелі «Спільно залучені» в рамках конференції TASKFORCOME у Кракові. Координатор проєктів: Покази українських фільмів у Кракові, Зустріч з українською літературою «ЧитаєМО» у Кракові, Розкажи свою історію еміграції через мистецтво, Арт-Пікнік у Кракові та багато інших. У 2019 та 2020 роках була номінована на нагороду Посла мультикультурності міста Кракова. Співзасновник UkrArtHub у Кракові – центру української культури та мистецтва.
Януш Муха
Януш Муха народився 1949 року. Цікавиться соціологічною та антропологічною теорією, а також розвитком соціальних наук у Центральній та Східній Європі. В останні десятиліття він займався питаннями етнічності, культурних меншин та еміграції (переважно еміграції науковців), емігрантських спільнот (особливо в Кракові). Працював у Польщі в Ягеллонському університеті, Університеті Миколая Коперника, Університеті соціальних та гуманітарних наук (Університеті SWPS) у Варшаві, Гірничо-Металургійній Академії в Кракові, Університеті в Білостоці, а також в Австрії та США.
Йоанна Орлік
Аніматорка, любитель системних та спонтанних рішень. Директорка Малопольського Інституту культури в Кракові – регіональної культурної інституції, яка займається розвитком сфери культури в Малопольському воєводстві. Створила і протягом п’яти років вела міжгалузевий квартальник «Автопортрет. Журнал про добрий простір». У 2007 році захистила докторську дисертацію на факультеті полоністики Ягеллонського університету. Авторка і координаторка Лабораторії культурної освіти Варшавської програми культурної освіти. Бере участь у програмах, пов’язаних з освітою кадрів культури, проводить майстер-класи, розробляє проєкти. Особисто переконана, що можна зробити дуже багато.
Олена Постольник
Засновниця та керівниця освітніх та культурних проєкт в Україні, засновниця дитячого садка та школи в Україні, засновниця фундації «Еднощь» (Польща), психолог.
Володимир Шейко
Директор Українського Інституту, української інституції культурної дипломатії, яка розвиває культурні відносини між Україною та іншими країнами та сприяє кращому розумінню України на міжнародному рівні. Протягом 11 років Володимир працював у Британській Раді арт-директором, менеджером з маркетингу та комунікацій, окрім того, менеджером мистецьких програм для 15 країн Південно-Східної Європи та Центральної Азії.
Володимир створив, організував або іншим чином посприяв понад 200 мистецьким, культурним і комунікаційним проєктам і подіям у 15 європейських країнах: художні виставки, мистецькі резиденції, кінофестивалі та покази, експертні дискусії, музичні концерти, літературні проєкти, навчальні семінари, конференції, театральні постановки, комунікаційні кампанії тощо. Має ступінь магістра з міжнародних відносин Київського національного університету та диплом з маркетингу в Chartered Institute of Marketing (Великобританія). Володимир є випускником Центру публічної дипломатії Університету Південної Каліфорнії, Школи Стратегічного Архітектора Києво-Могилянської бізнес-школи та почесної стипендії Х. Хамфрі з медіа та дезінформації Університету Вашингтона та Державного Департаменту США.
Агата Вонсовська-Павлік
Випускниця історії мистецтва Ягеллонського університету (1996). Стипендіат Католицького університету в Левені (1997), Державного департаменту США (2004) та Tokyo University for Foreign Studies (2017). Закінчила післядипломну освіту в Академії Психології лідерства Групи консалтингових компаній Values і Бізнес-школи Варшавського політехнічного університету 2015-2016. У Міжнародному культурному центрі з 1996 року, а з 2 січня 2018 року очолює цю установу. У 2004–2006 роках вела міжнародний навчальний проєкт ECHOCAST (European Cultural Heritage Organisations Customer Aware Staff Training), що фінансувався програмою EU Leonardo, який 2011 року став частиною пілотної «Академії музейного менеджменту». Була національним координатором Європейського року культурної спадщини 2018 року. Член Асоціації істориків мистецтва, Товариства любителів історії та пам’яток Кракова, Міжнародної ради музеїв ICOM, Громадського комітету реставрації пам’яток у Кракові (з 2021 року). Член музейних рад Етнографічного музею ім. Северина Удзеля у Кракові (2013–2024 рр), Музею фотографії у Кракові (2020–2024рр) та Музею Кракова (з 2020 року). Сфера її наукових інтересів: культурний простір Центральної Європи, міжнародна культурна співпраця, польська культурна політика на національному та місцевому рівні влади, управління культурними інституціями, зокрема музеями, організація вистав та супутніх наукових, рекламних та освітніх заходів.
Томаш Влодарський
Заступник директорки Малопольського Інституту культури в Кракові (MIK); працював в органах місцевого самоврядування в Кембриджширі (Велика Британія), де брав участь у проєктах з питань рівності та різноманітності. У Польщі був співорганізатором і керівником неурядової організації, яка пропонувала правову допомогу з питань суспільних інтересів, громадянського суспільства та проблем навколишнього середовища. У MIK підтримує проєкти стратегічного планування, міжнародної співпраці, культурної освіти та доступності. Цінує здоровий глузд і раціоналізм.
Реєстрація
Участь безкоштовна – реєстрація онлайн за посиланням:
Концерт «Сергій Жадан і друзі» – це музична зустріч двох гуртів, учасником яких є відомий український поет і громадський діяч Сергій Жадан. Програма концерту складається з хітів гурту «Жадан і Собаки», а також «Лінія Маннергейма». Різні за звучанням, але схожі за наррацією пісні на слова Сергія Жадана дозволять ще раз поглянути на українську культуру, але з іншого боку.
Під час концерту відбудеться збір коштів на допомогу Україні та ЗСУ.